[{"data":1,"prerenderedAt":-1},["ShallowReactive",2],{"site-meta":3,"article-ak-dotorknutis-do-guculskoi-kulturi-10-miscin-u-serci-karpat":149},{"data":4},{"site":5,"term_types":63,"terms":71,"pages":148},{"name":6,"tagline":7,"city":8,"region":9,"region_in":10,"map_center":11,"social":14,"contacts":18,"landing_templates":21,"prices":29,"moderation_days":34,"google_client_id":35,"banner":36},"Досліджуй Франківщину","Досліджуй Івано-Франківськ і область","Івано-Франківськ","Івано-Франківщина","на Івано-Франківщині",[12,13],48.75,24.45,{"facebook":15,"instagram":16,"telegram":17},"https:\u002F\u002Fwww.facebook.com\u002Fdiscover.ua\u002F","https:\u002F\u002Fwww.instagram.com\u002Fdiscover.ua\u002F","https:\u002F\u002Ft.me\u002Fdiscover_ukraine",{"email":19,"phone":20},"info@discover.ua","",{"aurora":22,"gallery":23,"minimal":24,"night":25,"split":26,"poster":27,"magazine":28},"Аврора — велике фото на весь екран","Галерея — фото плиткою і послуги з цінами","Мінімал — світла сторінка з акцентом на тексті","Нічний — темна сторінка з неоновим акцентом для барів і клубів","Спліт — фото на пів екрана, поруч бронювання і контакти","Постер — яскравий колір, великі літери і бігучий рядок","Журнал — редакційна верстка з засічками і буквицею",{"premium":30,"super":31,"fast_event":32,"fast_place":30,"fast_article":33},1000,10000,200,5000,5,null,{"interval":37,"slides":38},7,[39,47,55],{"id":40,"title":41,"icon":42,"text":43,"cta":44,"url":45,"bg":46,"alt":35,"image":35,"image_mobile":35},1,"Цікаві місця на мапі","🗺️","Що подивитися, де поїсти й зупинитися на Івано-Франківщині","Відкрити мапу","\u002Fplaces?view=map","#0C4C6B",{"id":48,"title":49,"icon":50,"text":51,"cta":52,"url":53,"bg":54,"alt":35,"image":35,"image_mobile":35},2,"Мальована карта краю","🎨","Пам'ятки Івано-Франківщини на ілюстрованій карті","Відкрити карту","\u002Fkarta","#B5105A",{"id":56,"title":57,"icon":58,"text":59,"cta":60,"url":61,"bg":62,"alt":35,"image":35,"image_mobile":35},3,"Ваш заклад на сайті «Досліджуй Франківщину»","🤝","Додайте локацію чи подію і отримуйте нових відвідувачів","Стати партнером","\u002Fpartners","#00824A",{"event_type":64,"interest":65,"place_category":66,"district":67,"blog_tag":68,"place_tag":69,"place_city":70},"Тип події","Інтерес","Категорія місця","Район","Тег блогу","Тег місця","Місто",{"place_category":72},[73,77,80,83,86,89,92,95,98,101,104,107,110,113,115,118,121,124,127,130,133,136,139,142,145],{"type":74,"parent":35,"slug":75,"name":76,"icon":35,"color":35},"place_category","sights","Цікаві місця",{"type":74,"parent":35,"slug":78,"name":79,"icon":35,"color":35},"stay","Де зупинитися",{"type":74,"parent":35,"slug":81,"name":82,"icon":35,"color":35},"food","Де поїсти",{"type":74,"parent":35,"slug":84,"name":85,"icon":35,"color":35},"active","Активний відпочинок",{"type":74,"parent":35,"slug":87,"name":88,"icon":35,"color":35},"shop","Шопінг",{"type":74,"parent":75,"slug":90,"name":91,"icon":35,"color":35},"ethno","Етнотуризм",{"type":74,"parent":75,"slug":93,"name":94,"icon":35,"color":35},"resort","Курорти",{"type":74,"parent":75,"slug":96,"name":97,"icon":35,"color":35},"museum","Музеї",{"type":74,"parent":75,"slug":99,"name":100,"icon":35,"color":35},"architecture","Пам'ятки архітектури",{"type":74,"parent":75,"slug":102,"name":103,"icon":35,"color":35},"nature","Природні об'єкти",{"type":74,"parent":75,"slug":105,"name":106,"icon":35,"color":35},"castle","Фортеці, замки, палаци",{"type":74,"parent":75,"slug":108,"name":109,"icon":35,"color":35},"temple","Церкви, костели, монастирі",{"type":74,"parent":75,"slug":111,"name":112,"icon":35,"color":35},"liberation","Об'єкти визвольного руху",{"type":74,"parent":75,"slug":114,"name":76,"icon":35,"color":35},"interesting",{"type":74,"parent":78,"slug":116,"name":117,"icon":35,"color":35},"hotel","Готелі",{"type":74,"parent":78,"slug":119,"name":120,"icon":35,"color":35},"manor","Садиби",{"type":74,"parent":78,"slug":122,"name":123,"icon":35,"color":35},"kids-camp","Дитячі табори",{"type":74,"parent":78,"slug":125,"name":126,"icon":35,"color":35},"camping","Кемпінги",{"type":74,"parent":78,"slug":128,"name":129,"icon":35,"color":35},"sanatorium","Санаторії",{"type":74,"parent":81,"slug":131,"name":132,"icon":35,"color":35},"cafe","Кав'ярні",{"type":74,"parent":81,"slug":134,"name":135,"icon":35,"color":35},"restaurant","Ресторани",{"type":74,"parent":84,"slug":137,"name":138,"icon":35,"color":35},"ski","Лижі та сноуборд",{"type":74,"parent":84,"slug":140,"name":141,"icon":35,"color":35},"entertainment","Розваги",{"type":74,"parent":84,"slug":143,"name":144,"icon":35,"color":35},"competitions","Змагання",{"type":74,"parent":87,"slug":146,"name":147,"icon":35,"color":35},"souvenirs","Сувеніри",[],{"data":150,"related":170,"events":234},{"id":34,"slug":151,"kind":152,"source":153,"source_name":154,"source_url":155,"title":156,"subtitle":35,"excerpt":157,"cover":158,"cover_position":35,"accent_color":35,"published_at":159,"reading_minutes":160,"views":161,"video_url":35,"extra":162,"items_count":163,"preview":35,"tags":164,"author":35,"intro":35,"body":165,"items":166,"embed_url":35,"seo":167},"ak-dotorknutis-do-guculskoi-kulturi-10-miscin-u-serci-karpat","news","discover","discover.ua","https:\u002F\u002Fdiscover.ua\u002Finspiration\u002Fak-dotorknutis-do-guculskoi-kulturi-10-miscin-u-serci-karpat","Як доторкнутись до гуцульської культури: 10 місцин у серці Карпат","На Гуцульщині традиції не просто зберігають — ними живуть щодня. Зібрали 10 місць, що відкривають цей регіон зсередини: від музеїв ліжникарства й гуцульських музичних інструментів до дерев’яних церков XVIII століття та простору, що присвячений культовому фільму «Тіні забутих предків».","https:\u002F\u002Ff.discover.ua\u002Farticle\u002F747\u002FLZiXW.jpg","2025-11-27T22:00:00+00:00",8,4,{"source":153},0,[],"\u003Cblockquote>\n\u003Cp>На Гуцульщині традиції не просто зберігають — ними живуть щодня. Зібрали 10 місць, що відкривають цей регіон зсередини: від музеїв ліжникарства й гуцульських музичних інструментів до дерев’яних церков XVIII століття та простору, що присвячений культовому фільму «Тіні забутих предків».\u003C\u002Fp>\n\u003C\u002Fblockquote>\n\u003Ch2>\u003Cstrong>Музей-майстерня ліжникарства родини Кіщуків у Яворові\u003C\u002Fstrong>\u003C\u002Fh2>\n\u003Cfigure>\u003Cimg src=\"https:\u002F\u002Ff.discover.ua\u002Fphoto\u002F7831\u002FlTtmO.jpg\">\u003C\u002Ffigure>\n\u003Cp>Цей \u003Ca href=\"https:\u002F\u002Fdiscover.ua\u002Flocations\u002Fmuzej-majsterna-liznikarstva-rodini-kisukiv-u-avorovi\">музей\u003C\u002Fa> — справжня жива майстерня, де зберігають і передають гуцульські традиції з покоління в покоління. У селі Яворів, у будинку творчої родини Кіщуків, можна не лишень побачити автентичні ліжники, килими, гуні та безрукавки, а і взяти участь у майстеркласі з ткацтва. Тут і досі працює бабусина прялка, а під час прядіння, як і годиться, співають. У такий спосіб «надихають річ живою енергією», як каже пані Наталія.\u003C\u002Fp>\n\u003Cp>До музею приїздять туристи з усієї України, а ще — журналісти, документалісти й навіть зірки. Наприклад, етнічний одяг від Наталії Кіщук придбала сама Джамала.\u003C\u002Fp>\n\u003Cp>А якщо пощастить — на подвір’ї можна зустріти довгошерстих овець, яких нині на Косівщині майже не побачиш.\u003C\u002Fp>\n\u003Ch2>\u003Cstrong>Музей гуцульської магії у Верховині\u003C\u002Fstrong>\u003C\u002Fh2>\n\u003Cfigure>\u003Cimg src=\"https:\u002F\u002Ff.discover.ua\u002Fphoto\u002F7832\u002F4OTll.jpg\">\u003C\u002Ffigure>\n\u003Cp>Гуцульщина завжди приваблювала\u003Ca href=\"http:\u002F\u002Fonlinecorrector.com.ua\u002F%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%B0-%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4-%D0%BB%D0%B8%D1%88%D0%B5\"> \u003C\u002Fa>мислителів та митців. Іван Франко, Леся Українка, Михайло Коцюбинський, Михайло Грушевський приїжджали в гори\u003Ca href=\"http:\u002F\u002Fonlinecorrector.com.ua\u002F%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%B0-%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4-%D0%BB%D0%B8%D1%88%D0%B5\"> \u003C\u002Fa>за наснагою і натхненням, які тут у буквальному сенсі витають у повітрі. Не дивно, що у Верховині нині працює \u003Ca href=\"https:\u002F\u002Fdiscover.ua\u002Flocations\u002Fmuzei-gutsulskoi-magii\">унікальний музей\u003C\u002Fa>, присвячений духовній культурі, мистецтву, гірському господарству й побуту Гуцульщини.\u003C\u002Fp>\n\u003Cp>Його назва — Музей гуцульської магії — недаремна: тут представлено уявлення горян про цілісність людини як єдність духу, душі й тіла. Саме ця цілісність, за словами Івана Франка, формує «Цілого Чоловіка».\u003C\u002Fp>\n\u003Cp>У колекції музею — предмети побуту, пов’язані з практиками мольфарів, знахарів і цілителів: інструменти для виготовлення настоянок, речі для обрядів, а також артефакти, що розповідають про народну медицину та спосіб життя гуцулів.\u003C\u002Fp>\n\u003Ch2>\u003Cstrong>Церква святої великомучениці Параскеви П’ятниці в Шешорах\u003C\u002Fstrong>\u003C\u002Fh2>\n\u003Cfigure>\u003Cimg src=\"https:\u002F\u002Ff.discover.ua\u002Fphoto\u002F7829\u002Fp01oF.jpg\">\u003C\u002Ffigure>\n\u003Cp>На пагорбі над річкою Пістинька, серед гуцульських гір, стоїть одна з найдавніших пам’яток села Шешори — дерев’яна \u003Ca href=\"https:\u002F\u002Fdiscover.ua\u002Flocations\u002Fcerkva-svatoi-velikomucenici-paraskevi-patnici-v-sesorah\">церква святої великомучениці Параскеви П’ятниці\u003C\u002Fa>. Її історія сягає щонайменше 1680 року, а нинішню споруду звели у 1873-му — на місці попередньої, знищеної пожежею.\u003C\u002Fp>\n\u003Cp>Церква належить до типових зразків гуцульської школи дерев’яної сакральної архітектури другої половини XIX століття. Вона п’ятизрубна, одноверха, з видовженим бабинцем і хрестоподібним планом. Фасад оздоблений металевим обшиттям, а вівтар орієнтований на північний схід. Поруч — дві дзвіниці: стара двоярусна, що зводилася одночасно з храмом, і новіша, додана пізніше.\u003C\u002Fp>\n\u003Cp>Під час радянської доби церква залишалася чинною, але потерпала від браку уваги: капітальні ремонти практично не проводились. Лише в 1990-х роках, уже після повернення в лоно українських церковних традицій, церкву частково оновили: відреставрували іконостас, підновили фасад і повернули їй доглянутий вигляд. Сьогодні парафія належить до Коломийської єпархії ПЦУ.\u003C\u002Fp>\n\u003Ch2>\u003Cstrong>Музей Косівського інституту прикладного та декоративного мистецтва\u003C\u002Fstrong>\u003C\u002Fh2>\n\u003Cfigure>\u003Cimg src=\"https:\u002F\u002Ff.discover.ua\u002Fphoto\u002F7830\u002FUOpbF.jpg\">\u003C\u002Ffigure>\n\u003Cp>У самому серці Косова, у стінах одного з найстаріших мистецьких навчальних закладів України — Косівського інституту прикладного та декоративного мистецтва ЛНАМ — працює \u003Ca href=\"https:\u002F\u002Fdiscover.ua\u002Flocations\u002Fmuzej-kosivskogo-institutu-prikladnogo-ta-dekorativnogo-mistectva\">музей гуцульського народного мистецтва\u003C\u002Fa>. Його заснував у 1936 році перший директор училища Олексій Григорович Соломченко — етнограф, художник і педагог, який усе життя присвятив дослідженню гуцульської культури.\u003C\u002Fp>\n\u003Cp>Колекція музею охоплює понад 3000 експонатів. Це художні вироби з кераміки, дерева, металу, текстилю, а також зразки ліжникарства, вишивки й килимарства. Чимало з них — дипломні проєкти студентів за понад столітню історію закладу, що розпочалась із Ткацької школи 1882 року. Уже тоді в Косові діяли відділи різьби по дереву, ткацтва, вишивки, крою та моделювання.\u003C\u002Fp>\n\u003Cp>Музей зберігає і сакральну спадщину, зокрема іконостас церкви святого Василія Великого в Косові, який у радянські часи врятували Соломченко та художниця Галина Кива.\u003C\u002Fp>\n\u003Cp>Матеріали з фондів музею були використані в понад 40 фільмах українських і зарубіжних студій. Експозицію відвідують туристи з усього світу: США, Канади, Японії, Китаю, Німеччини, Польщі та інших країн.\u003C\u002Fp>\n\u003Cp>Музей і нині залишається важливим науково-освітнім простором — джерелом знань для студентів і дослідників, а також осередком автентики для гостей, які хочуть доторкнутися до справжнього гуцульського мистецтва.\u003C\u002Fp>\n\u003Ch2>\u003Cstrong>Музей кінофільму «Тіні забутих предків» у Верховині\u003C\u002Fstrong>\u003C\u002Fh2>\n\u003Cfigure>\u003Cimg src=\"https:\u002F\u002Ff.discover.ua\u002Fphoto\u002F7833\u002F-c9z7.jpg\">\u003C\u002Ffigure>\n\u003Cp>У хаті Петра та Євдокії Сорюків у Верховині створено \u003Ca href=\"https:\u002F\u002Fdiscover.ua\u002Flocations\u002Fhata-muzey-kinofilmu-tini-zabutih-predkiv\">музей\u003C\u002Fa>, що зберігає пам’ять про зйомки легендарної стрічки «Тіні забутих предків». Саме тут у 1963–1964 роках жив режисер Сергій Параджанов — не в готелі, а в гуцульській хаті, аби відчути справжній дух Карпат. Разом із ним у цій оселі бували оператор Юрій Іллєнко, художник Георгій Якутович, актори Іван Миколайчук, Лариса Кадочникова та інші учасники знімального процесу.\u003C\u002Fp>\n\u003Cp>Музей відкрився у 2000 році. У ньому можна побачити речі, що пов’язані з фільмом, автентичні гуцульські костюми та предмети побуту, а також легендарну ґуґлю — весільний плащ, у якому був одягнений герой Миколайчука. У кімнаті, де мешкав Параджанов, зберігається оригінальне планування, а на стінах — фото з кіноепопеї.\u003C\u002Fp>\n\u003Cp>Крім цього, у музеї демонструють фільм «Тіні забутих предків», проводять екскурсії та дають змогу за окрему плату приміряти гуцульський стрій.\u003C\u002Fp>\n\u003Cp>Простір розповідає не лише про кіно, а і про самобутній побут гуцулів. Це одночасно й музей фільму, й етнографічна експозиція, що дає змогу відчути, чому саме ця історія стала символом українського кіно.\u003C\u002Fp>\n\u003Ch2>\u003Cstrong>Церква Різдва Пресвятої Богородиці в Криворівні\u003C\u002Fstrong>\u003C\u002Fh2>\n\u003Cfigure>\u003Cimg src=\"https:\u002F\u002Ff.discover.ua\u002Fphoto\u002F7834\u002FgUjYF.jpg\">\u003C\u002Ffigure>\n\u003Cp>Ця \u003Ca href=\"https:\u002F\u002Fdiscover.ua\u002Flocations\u002Fcerkva-rizdva-presvatoi-bogorodici-v-krivorivni\">дерев’яна церква\u003C\u002Fa> на пагорбі в Криворівні стоїть уже понад 300 років, і за весь цей час тут ніколи не припинялися богослужіння. За переказами, її перенесли сюди з іншого берега Черемоша в 1719 році. Саме ця дата вважається офіційною для храму, хоча перші згадки про нього з’явилися ще в XVII столітті.\u003C\u002Fp>\n\u003Cp>Церква Різдва Пресвятої Богородиці — один із найцікавіших прикладів гуцульської дерев’яної архітектури. Вона має хрестоподібний план, видовжений бабинець, короткі бічні гілки і стрункий восьмерик із шатровою главою. У 2011–2012 роках місцева громада повернула церкві автентичне дерев’яне покриття замість радянської бляхи.\u003C\u002Fp>\n\u003Cp>У цьому храмі молилися Іван Франко, Леся Українка, Михайло Грушевський, Яків Головацький та багато інших діячів української культури. А в 1901 році церкву відвідав сам Андрей Шептицький і написав тут своє послання «До моїх любих гуцулів».\u003C\u002Fp>\n\u003Cp>Церква діюча, а її тиха атмосфера і краєвид на Черемош роблять це місце справді особливим для мандрівників, які хочуть доторкнутися до живої історії.\u003C\u002Fp>\n\u003Ch2>\u003Cstrong>Музей гуцульського побуту та музичних інструментів у Верховині\u003C\u002Fstrong>\u003C\u002Fh2>\n\u003Cfigure>\u003Cimg src=\"https:\u002F\u002Ff.discover.ua\u002Fphoto\u002F7835\u002FAjWC4.jpg\">\u003C\u002Ffigure>\n\u003Cp>Цей \u003Ca href=\"https:\u002F\u002Fdiscover.ua\u002Flocations\u002Fmuzey-guculskogo-pobutu-etnografiyi-ta-muzichnih-instrumentiv\">приватний музей\u003C\u002Fa> заснував у 2000 році Роман Кумлик — музикант, колекціонер і знавець гуцульської культури. Він відкрив його просто у власному будинку, де протягом 30 років збирав усе, що пов’язане з традиційним життям гуцулів. У колекції — предмети побуту, народний одяг, старовинні гроші, знаряддя праці й особливо цінна добірка музичних інструментів.\u003C\u002Fp>\n\u003Cp>Після смерті засновника справу продовжила його донька Наталя Гузак — лікарка за фахом і талановита музикантка. Вона проводить екскурсії та грає на скрипці, цимбалах, трембіті, сопілках, лірі, окарині, зозулі та навіть старовинному гуцульському рогові. Наталя не лишень розповідає про інструменти, а й виконує гуцульські мелодії. Саме тому кожна екскурсія тут перетворюється на мініконцерт.\u003C\u002Fp>\n\u003Cp>У музеї можна побачити трембіту, скрипки-довбанки, прямокутну скрипку, двійницю, пелинку, а також послухати, як звучали «повідомлення на відстань» через роги, які колись використовували як «мобільні телефони».\u003C\u002Fp>\n\u003Ch2>\u003Cstrong>Музей-сироварня «Хата — стая» у Верховині\u003C\u002Fstrong>\u003C\u002Fh2>\n\u003Cfigure>\u003Cimg src=\"https:\u002F\u002Ff.discover.ua\u002Fphoto\u002F7836\u002F_rzJ3.jpg\">\u003C\u002Ffigure>\n\u003Cp>Цей \u003Ca href=\"https:\u002F\u002Fdiscover.ua\u002Flocations\u002Fmuzej-sirovarna-hata-staa-u-verhovini\">камерний музей\u003C\u002Fa> — ідеальне місце, щоб відчути смак і дух полонинського життя. Його облаштували в 2014 році в автентичній столітній гуцульській хаті. Центральне місце тут займає стая — давня сироварня, де на відкритому вогні в казані традиційно варили будз, вурду та бринзу. Саме такі стаї колись діяли на полонинах і були важливою частиною вівчарської культури Гуцульщини.\u003C\u002Fp>\n\u003Cp>У кімнатах хати — вишивані сорочки, рушники, дерев’яний посуд, ткана скатертина й інші речі побуту, які розповідають історії щоденного життя. У найстарішій частині, кімнаті з великою піччю, можна побачити, як жила гуцульська родина сто років тому.\u003C\u002Fp>\n\u003Cp>«Хата — стая» — це не тільки музей, а й інтерактивний простір: тут можна дізнатися про приготування сиру, спробувати традиційні гуцульські смаколики, почути про звичаї вівчарів і зробити фото в атмосфері справжньої полонинської оселі.\u003C\u002Fp>\n\u003Ch2>\u003Cstrong>Ресторан-музей «Гуцульщина»\u003C\u002Fstrong>\u003C\u002Fh2>\n\u003Cfigure>\u003Cimg src=\"https:\u002F\u002Ff.discover.ua\u002Fphoto\u002F7837\u002FGy829.jpg\">\u003C\u002Ffigure>\n\u003Cp>Якщо ви хочете поєднати відпочинок у Карпатах із досвідом автентичної гуцульської культури, рушайте до \u003Ca href=\"https:\u002F\u002Fdiscover.ua\u002Flocations\u002Frestoran-muzej-guculsina\">ресторану-музею «Гуцульщина»\u003C\u002Fa> в Яремче. Його будівлю, зведену у 1959–1965 роках за проєктом архітектора Івана Боднарука, вважають зразком гуцульської народної архітектури. Тут немає жодного цвяха — лише дерев’яні з’єднання, як у традиційних гуцульських хатах.\u003C\u002Fp>\n\u003Cp>Заклад розташований усього за 15 метрів від водоспаду Пробій на річці Прут. Це одна з найвідоміших туристичних локацій Яремче, а сам ресторан став її невіддільною частиною. Біля входу вас зустрінуть дерев’яні фігури гуцула та гуцулки, а з вікон відкривається краєвид на річку та навколишні схили.\u003C\u002Fp>\n\u003Cp>Інтер’єр ресторану продовжує тему: косівська кахляна піч, вишиті рушники ручної роботи, різьблені меблі, глиняний посуд і ліжники створюють відчуття, що ви потрапили до великої гуцульської хати XIX століття. Усе автентичне і створене народними майстрами Прикарпаття.\u003C\u002Fp>\n\u003Cp>У меню — гуцульська класика: грибна юшка, банош із бринзою, домашня форель у сметані, книші, смажені білі гриби. Страви подають у керамічному посуді, виготовленому та розписаному в Косові.\u003C\u002Fp>\n\u003Cp>Ресторан «Гуцульщина» — не просто місце, де можна поїсти. Це культурна точка тяжіння, яку щороку відвідують тисячі мандрівників. А ще — офіційна пам’ятка регіонального значення, що зберігає архітектурну спадщину гуцульського зодчества.\u003C\u002Fp>\n\u003Ch2>\u003Cstrong>Музей Параски Плитки-Горицвіт у Криворівні\u003C\u002Fstrong>\u003C\u002Fh2>\n\u003Cfigure>\u003Cimg src=\"https:\u002F\u002Ff.discover.ua\u002Fphoto\u002F7838\u002FIgOC_.jpg\">\u003C\u002Ffigure>\n\u003Cp>Неподалік центру Криворівні, у хаті-гражді з дерев’яними вікнами, глиняною піччю та пахощами сушених трав, працює перший \u003Ca href=\"https:\u002F\u002Fdiscover.ua\u002Flocations\u002Fmuzej-paraski-plitki-goricvit-u-krivorivni\">музей Параски Плитки-Горицвіт\u003C\u002Fa> — видатної гуцулки, яка залишила після себе унікальну культурну спадщину. Вона була самоуком, але за життя створила сотні рукописних книжок, тисячі світлин, дерев’яні скульптури, витинанки, ікони й малюнки. На щастя, усе це збереглось.\u003C\u002Fp>\n\u003Cp>У музеї представлені її книги, старі світлини, мистецькі роботи, а також особисті речі та меблі. Частину експозиції розміщено в колишній сільраді, іншу — у її будинку, де все залишили, як було за життя мисткині. Сама Параска жила скромно, багато років провела без світла, однак її творчість надзвичайно глибока і світла.\u003C\u002Fp>\n\u003Cp>Тут відбуваються екскурсії, камерні події, майстеркласи та просто тихі розмови про Гуцульщину. І все це в супроводі тихого голосу Параски, який оживає в її рукописах і фразах.\u003C\u002Fp>",[],{"title":168,"description":169},"Як доторкнутись до гуцульської культури: 10 місцин у…","На Гуцульщині традиції не просто зберігають — ними живуть щодня. Зібрали 10 місць, що відкривають цей регіон зсередини: від музеїв ліжникарства й гуцульських…",[171,182,192,202,212,223],{"id":161,"slug":172,"kind":152,"source":153,"source_name":154,"source_url":173,"title":174,"subtitle":35,"excerpt":175,"cover":176,"cover_position":35,"accent_color":35,"published_at":177,"reading_minutes":178,"views":56,"video_url":35,"extra":179,"items_count":163,"preview":180,"tags":181},"litni-turi-v-karpati-5-marsrutiv-dla-podorozi-vlasnim-avto","https:\u002F\u002Fdiscover.ua\u002Finspiration\u002Flitni-turi-v-karpati-5-marsrutiv-dla-podorozi-vlasnim-avto","Літні тури в Карпати: 5 маршрутів для подорожі власним авто","Куди поїхати в Карпати влітку? Обирайте маршрут на Говерлу, рафтинг Чорним Черемошем, озеро Несамовите, полонини Карпат або водоспад Женецький Гук.","https:\u002F\u002Ff.discover.ua\u002Fmeta\u002F240\u002FsQpVH.jpg","2026-10-19T21:00:00+00:00",10,{"source":153},[],[],{"id":183,"slug":184,"kind":152,"source":153,"source_name":154,"source_url":185,"title":186,"subtitle":35,"excerpt":187,"cover":188,"cover_position":35,"accent_color":35,"published_at":159,"reading_minutes":161,"views":56,"video_url":35,"extra":189,"items_count":163,"preview":190,"tags":191},15,"malovnici-karpati-ulitku-pat-marsrutiv-dla-novackiv-i-dosvidcenih","https:\u002F\u002Fdiscover.ua\u002Finspiration\u002Fmalovnici-karpati-ulitku-pat-marsrutiv-dla-novackiv-i-dosvidcenih","Мальовничі Карпати улітку: п’ять маршрутів для новачків і досвідчених","Липень — один із найвдаліших місяців для походу в Карпати. Погода стабільна, сніг остаточно зійшов навіть на високогір’ї, а туристичний сезон ще не досяг піку. Водночас у горах залишається достатньо простору, щоб іти власним темпом — не поспішаючи й не втрачаючи відчуття маршруту.","https:\u002F\u002Ff.discover.ua\u002Farticle\u002F768\u002FDTm1E.jpg",{"source":153},[],[],{"id":37,"slug":193,"kind":152,"source":153,"source_name":154,"source_url":194,"title":195,"subtitle":35,"excerpt":196,"cover":197,"cover_position":35,"accent_color":35,"published_at":198,"reading_minutes":161,"views":56,"video_url":35,"extra":199,"items_count":163,"preview":200,"tags":201},"karpati-top-lokacii-dlya-nezabutnogo-vidpochinku","https:\u002F\u002Fdiscover.ua\u002Finspiration\u002Fkarpati-top-lokacii-dlya-nezabutnogo-vidpochinku","Карпати — топ локацій для незабутнього відпочинку","Карпатський регіон — одне з наймальовничіших місць України, де кожен метр просякнутий спокоєм, силою природи та глибокою культурною спадщиною. Це край, де поєднуються кришталево чисте повітря, гірські річки, зелені ліси та багатовікові традиції. Не дивно, що відпочинок у Карпатах — це вибір тих, хто…","https:\u002F\u002Ff.discover.ua\u002Farticle\u002F721\u002F9aCAa.jpg","2025-04-03T21:00:00+00:00",{"source":153},[],[],{"id":160,"slug":203,"kind":152,"source":153,"source_name":154,"source_url":204,"title":205,"subtitle":35,"excerpt":206,"cover":207,"cover_position":35,"accent_color":35,"published_at":208,"reading_minutes":34,"views":48,"video_url":35,"extra":209,"items_count":163,"preview":210,"tags":211},"ulisvorohta-misce-de-sluhaes-gori-a-cues-sebe","https:\u002F\u002Fdiscover.ua\u002Finspiration\u002Fulisvorohta-misce-de-sluhaes-gori-a-cues-sebe","УЛІС.Ворохта — місце, де слухаєш гори, а чуєш себе","Знаємо, у кожного буває такий момент, коли хочеться просто втекти подалі від усіх, опинитися в тиші посеред гір, видихнути, сповільнити темп життя і насолоджуватися часом з собою, з найближчими і з природою. Тож готові ділитися місцем, яке було створене саме для цього – УЛІС.Ворохта.","https:\u002F\u002Ff.discover.ua\u002Farticle\u002F638\u002Fum72L.jpg","2025-03-03T22:00:00+00:00",{"source":153},[],[],{"id":213,"slug":214,"kind":152,"source":153,"source_name":154,"source_url":215,"title":216,"subtitle":35,"excerpt":217,"cover":218,"cover_position":35,"accent_color":35,"published_at":219,"reading_minutes":48,"views":48,"video_url":35,"extra":220,"items_count":163,"preview":221,"tags":222},14,"ulisvorohta-tvoa-osobliva-shovanka-v-karpatah","https:\u002F\u002Fdiscover.ua\u002Finspiration\u002Fulisvorohta-tvoa-osobliva-shovanka-v-karpatah","УЛІС.Ворохта — твоя особлива схованка в Карпатах!","Зима в горах триває довше ніж у місті, а березень у Карпатах — це все ще засніжені вершини, свіже повітря та мальовничі пейзажі.","https:\u002F\u002Ff.discover.ua\u002Farticle\u002F706\u002FexxZ0.jpg","2025-03-02T22:00:00+00:00",{"source":153},[],[],{"id":224,"slug":225,"kind":152,"source":153,"source_name":154,"source_url":226,"title":227,"subtitle":35,"excerpt":228,"cover":229,"cover_position":35,"accent_color":35,"published_at":230,"reading_minutes":48,"views":48,"video_url":35,"extra":231,"items_count":163,"preview":232,"tags":233},11,"yak-provesti-vidpochinok-u-bukoveli-vzimku","https:\u002F\u002Fdiscover.ua\u002Finspiration\u002Fyak-provesti-vidpochinok-u-bukoveli-vzimku","Як провести відпочинок у Буковелі взимку","У Буковелі можна знайти цікаві розваги в будь-яку пору року. Взимку туристи полюбляють приїжджати в Карпати для катання на лижах. Засніжені гори мають казковий вигляд і цим приваблюють велику кількість гостей. У статті запропоновано найпопулярніші способи весело провести час на гірськолижному курорт…","https:\u002F\u002Ff.discover.ua\u002Farticle\u002F667\u002F3tH3q.png","2024-12-02T22:00:00+00:00",{"source":153},[],[],[]]